Проблема #безкарності #посадових осіб та #суддів за непрофесійні, неправомірні чи відверто корупційні рішення є однією з найбільш гострих і несправедливих у сучасній українській державі, особливо в умовах воєнного стану.
Йдеться про ситуацію, коли #чиновники та #судді, приймаючи рішення, які завдають матеріальної шкоди громадянам або державі, жодним чином не ризикують своїм особистим #майном.
Чинний механізм компенсації шкоди, завданої неправомірними рішеннями органів державної влади чи суду, покладає основний фінансовий тягар на #державний #бюджет. Це означає, що коли рішення посадовця чи судді скасовується вищою інстанцією, а постраждалі громадяни отримують компенсацію, ці виплати здійснюються з коштів платників податків – тобто з грошей всіх простих українців.
Така система створює тотальну безвідповідальність та комфортні умови для зловживань: стимул до непрофесійності та корупції.
Посадова особа чи суддя, знаючи, що фінансові наслідки її помилкового чи корупційного рішення покриє держава, не має реального стримуючого фактора. Ризик для їхньої особистої економічної стабільності нульовий. Це робить прийняття сумнівних рішень менш ризикованим, ніж воно мало б бути.
Подвійна #несправедливість для Громадян: постраждала особа не лише зазнає шкоди від неправомірного рішення, але й опосередковано оплачує компенсацію, яка їй виплачується, через сплачені нею податки. Фактично, колективно всі громадяни покривають збитки, завдані недоброчесними діями конкретної особи.
Це особливо неприпустимо зараз, коли кожен бюджетний ресурс має бути спрямований на оборону та підтримку стійкості країни. Витрачання коштів на покриття наслідків чиновницьких помилок та зловживань є розкішшю, яку Україна не може собі дозволити, і прямою диверсією проти суспільної справедливості.
Для відновлення справедливості та підвищення якості державного управління необхідне термінове впровадження механізму #персональної #майнової #відповідальності чиновників та суддів.
Воїни Добра
що скажете панове?