За повідомленням, Зеленський поінформував учасників зустрічі про ситуацію на полі бою, йшлося про першочергові оборонні потреби України й посилення спроможностей української ППО
…
Author: Banderivets Page 2 of 813
Текст документу, поміж іншого, усуває обмеження для фінансового моніторингу політично значущих осіб в три роки після їх звільнення з посад
…
«РФ продовжуватиме терор української енергосистеми, але наразі важко оцінити масштаб можливих атак»
…
Підприємство, за даними слідства, постачало продукцію для будівництва атомних станцій у Росії в обхід санкцій
…
«Угорська сторона попередньо вважає наш план таким, що може бути прийнятий», каже міністр
…
«Це має бути зручний сервіс, де є всі важливі дані про кожен пункт, його розташування та наявність необхідного обладнання»
…
При підготовці законопроєкту до другого читання були «частково враховані рекомендації Венеційської комісії»
…
ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року одностайним рішенням держав-членів і автоматично продовжив її дію на один рік
…
Попередні спроби організувати зустріч Зеленського і Лули да Сілви не мали успіху. Зокрема, переговори на полях саміту «Групи семи» в Японії наприкінці травня 2023 року не відбулися через «неспівпадіння графіків»
…
У місцевих Telegram-каналах вказують на звуки вибухів у районі Севастополя, Сакському, Сімферопольському районах та у Євпаторії
…
Президент Володимир Зеленський продовжує серію зустрічей зі світовими лідерами на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, повідомляє пресслужба Офісу президента.
Згідно з повідомленням, Володимир Зеленський зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Болгарії Марією Габріель. Йшлося про збереження принципу єдиного ринку та вільному доступу української аграрної продукції на ринок ЄС.
«Спільно з президентом Румунії та віцепрем’єр-міністром Болгарії сторони обмінялися думками щодо пошуку ефективних рішень у сфері логістики, зокрема збільшення пропускної здатності портів, серед іншого чорноморського порту м. Констанца, та річкового транспорту на Дунаї, а також важливості подальшого нарощування обсягів транзиту української продукції територією Румунії й Болгарії з урахуванням можливостей «Шляхів солідарності» ЄС», – розповіли в ОПУ.
Також Зеленський зустрівся з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
«Зеленський поінформував Олафа Шольца про ситуацію на лінії фронту й першочергові потреби сил оборони України. Президент відзначив важливість подальшого посилення української ППО для захисту цивільної інфраструктури напередодні зими та функціонування «зернового коридору»… Лідери приділили увагу підготовці до міжнародної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Німеччині влітку 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Крім того, резидент України зустрівся з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою: «Глава держави високо оцінив внесок Албанії в протидію повномасштабній російській агресії, зокрема в межах непостійного членства країни в Раді безпеки ООН».
Також Володимир Зеленський мав зустріч із президентом Чилі Габріелем Боричем. Він відзначив налаштованість України на поглиблення співпраці з державами Латинської Америки.
Одна з основних подій середи для президента – виступ на засіданні Ради безпеки ООН. Вже у четвер вранці Зеленський планує відвідати Капітолійський пагорб, щоб зустрітися із законодавцями США, а потім проведе переговори у Білому домі з Джо Байденом.
…
У столиці Вірменії Єревані ввечері 20 вересня в перебігу масової акції протесту під стінами будівлі уряду є затримані через сутички протестувальників з поліцією, повідомила Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн) із посиланням на правоохоронців.
Через масові заворушення затримано низку осіб, повідомив Слідчий комітет Вірменії. Повідомляється про відкриття кримінального провадження за фактами «організації масових заворушень та участі в них, публічних закликів до вчинення масових заворушень».
За повідомленням Слідчого комітету, близько 21:30 за місцевим часом протестувальники спробували взяти штурмом будівлю уряду Вірменії та не реагували на заклики правоохоронців дотримуватися громадського порядку. У відомстві кажуть, що протестувальниками було застосоване насильство до правоохоронців. «Поліцейським, які були при виконанні службових обов’язків, завдали ударів ногами та руками, кидаючи в них каміння та різні предмети», – йдеться в повідомленні вірменського Слідкому.
У мережі є кадри, що силовики у відповідь застосували до протестувальників кийки.
Демонстранти прийшли під будівлю уряду ще вдень із плакатами «Пашинян – зрадник», вимагаючи його відставки.
Перед тим президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» у сепаратистському Нагірному Карабаху і «відновила свій суверенітет». Алієв також заявив, що під час «антитерористичних заходів» армії Азербайджану в Карабаху «цивільне населення не постраждало, не потрапили під удар цивільні об’єкти, але знищена ворожа військова інфраструктура й техніка».
За словами президента Азербайджану, під час переговорів в азербайджанському місті Євлах, які відбудуться 21 вересня, вірменським представникам нададуть план реінтеграції Карабаху. У Кремлі заявили, що російські миротворці виступатимуть посередниками у переговорах.
19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечує.
Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. За даними азербайджанської сторони, 19 вересня на міни наїхали два автомобілі. Загинули дев’ятеро людей, серед яких були семеро співробітників МВС Азербайджану.
Вірменська служба Радіо Свобода повідомила з посиланням на представників фактичної влади Нагірного Карабаху, що за добу там загинули кілька десятків людей, зокрема і цивільних. Баку повідомив про загибель одного жителя контрольованого Азербайджаном міста Шуша.
20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Повідомляли, що досягнуто домовленості про призупинення «локальних антитерористичних заходів» 20 вересня 2023 року о 13:00.
Прем’єр-міністр Нікол Пашинян зазначив, що Вірменія жодним чином не брала участі у розробці тексту угоди та не була стороною обговорень. Він зауважив, що в тексті згадуються збройні сили Вірменії і виведення частин збройних сил Вірменії з сепаратистського регіону Нагірний Карабах, але, за його словами, з серпня 2021 року Вірменія там не тримає своїх військових.
Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.
Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.
За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.
Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.
Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.
…
«Ми здійснили необхідні платежі за єврооблігаціями 2022/26 відповідно до умов реструктуризації. Таким чином, сьогодні «Нафтогаз» вийшов з дефолту»
…
Президент Володимир Зеленський у Нью-Йорку провів зустріч із новопризначеною спецпредставницею президента США з відновлення України Пенні Пріцкер, повідомляє пресслужба Офісу президента.
«Дуже важливим питанням для нас є відновлення – як післявоєнне, так і вже зараз, поки триває війна. Зокрема, ви можете прибути в Україну й побачити, як зараз працюють школи, бомбосховища, госпіталі та енергетична інфраструктура, яка є ключовою напередодні зими», – сказав Зеленський на зустрічі з Пріцкер.
Повідомляється, що Зеленський звернув увагу на важливість участі американського бізнесу у відновленні об’єктів інфраструктури та енергетичних об’єктів в Україні.
Президент США Джо Байден 14 вересня оголосив про призначення Пенні Пріцкер на посаду спецпредставника з питань економічного відновлення України. Як заявили у Білому домі, працюючи в тісному контакті з українським урядом, союзниками, міжнародними фінансовими установами, Пріцкер керуватиме зусиллями США, щоб допомогти відновити українську економіку.
ВАКС призначив депутатці запобіжний захід у вигляді застави у 53 600 грн
…
«Вето не має слугувати зброєю для тих, хто одержимий ненавистю і війною»
…
Вміст очікуваного пакету ще перебуває на стадії доопрацювання і може змінитися
…
«Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики. Очікуємо, що наші пропозиції стануть основою для переведення діалогу в конструктивне русло»
…
Нардепи ухвалили відповідне рішення на засіданні 20 вересня. Пропозицію президента підтримав 341 парламентар
…
Іспанія передасть для потреб ЗСУ бронетранспортери, пускові установки для зенітної техніки, зенітні ракети та військові вантажівки
…
У законопроєкті передбачена бюджетна програма Міненерго для фінансової підтримки суб’єктам підприємництва паливно-енергетичного комплексу в обсязі 350 млн грн.
…
Дональд Трамп заявляв, що у разі свого переобрання на пост президента США він зупинить війну в Україні впродовж 24 годин
…
Володимир Зеленський на полях 78-ї сесії Генасамблеї ООН проводить численні зустрічі
…
З початку повномасштабної вторгнення РФ в Україну 472 жителів окупованого Криму звинуватили за статтею про «дискредитацію» російської армії, йдеться у доповіді правозахисної організації «Кримський процес».
Згідно з моніторингом правозахисників, у 424 випадках підконтрольний Кремлю суд ухвалив рішення про призначення адміністративного покарання.
У доповіді вказано, що понад 80% від усіх справ про «дискредитацію армії» було порушено через дописи у соцмережах чи усні висловлювання громадян. Більшість рішень виносилася судами по суті автоматично, безпосередньо в день складання протоколу, у закритому режимі та без участі слухачів і преси.
Окремо «Кримський процес» звертає увагу на те, що зі 131 судді, які брали участь у розгляді справ, 69 перебувають у розшуку або можуть бути оголошені у розшук українською владою за підозрою у державній зраді. Ще 25 суддів були переведені до Криму з регіонів Росії, а отже, здійснюють правосуддя з порушенням міжнародного гуманітарного права.
«Норма статті про дискредитацію армії протягом півтора року все більш активно використовується винятково як інструмент для придушення антивоєнних та проукраїнських настроїв на території Криму», – резюмують автори доповіді.
У березні 2022 року в Росії вступили в дію закони про кримінальну та адміністративну відповідальність за так звані фейки про російську армію та дискредитацію її дій. За півтора року за цими статтями влада порушила тисячі адміністративних та сотні кримінальних справ.
…
«У разі потрапляння в надзвичайну ситуацію, українці можуть звертатися на цілодобову «гарячу лінію» посольства України в Вірменії»
…
Дуда порівняв дії України із ситуацією потопельника і закликав пам’ятати про допомогу, яку вона Україна отримує від Польщі
…