minfin_danyluk

Міністром фінансів призначено заступника голови Адміністрації президента Олександра Данилюка. Із ним же пов’язаний перший публічний скандал у новому Кабміні.

Вчора, 14 квітня, Верховна рада в межах голосування за новий склад Кабінету міністрів України затвердила на посаді міністра фінансів Олександра Данилюка. Від липня 2014-го Данилюк виконував роль представника президента у Кабміні, а із вересня 2015-го – одного із заступників голови АП.

Данилюк також свого часу був радником президента-втікача Віктора Януковича та прем’єр-міністра Юрія Єханурова. До того він кілька років працював у Лондоні та Москві як експерт із економічних питань у міжнародних компаніях.

Хоча Данилюк тривалий час в політиці, політичною фігурою його назвати важко. Наприклад, мало хто здогадується, що він є одним із ініціаторів та координаторів проектів зі створення Антикорупційного бюро чи має відношення до пакета законопроектів, розроблених для отримання Україною безвізового режиму із ЄС.

Також Данилюк разом із Володимиром Федоріним та Міхеїлом Саакашвілі є співзасновником Центру вільної економіки ім. Кахи Бендукідзе. Саме в межах цього проекту розроблявся та був презентований минулого року так званий Одеський пакет реформ, який містить пропозиції щодо змін до близько 30 законів для подолання корупції та бюрократії.

Громадських активістів зацікавила персона нового потенційного розпорядника державних фінансів. Напередодні, коли кандидатура міністра лише обговорювалася, активісти вже почали “копати” інформацію щодо нового призначенця.

У процесі пошуку в мережі, Ігор Прокопенко з’ясував, що Данилюк ще до недавнього часу начебто успішно поєднував державну службу із посадою керівника компанії Rurik Real Estate Investment Limited, яка спеціалізується на керуванні нерухомістю, та її дочірньої структури CEE Investments & Advisory LLP. Обидві компанії зареєстровані у Лондоні.

При цьому Данилюк у своїй декларації не зазначив ані факту майнового права власності, ані факту володіння 457,6 тис. фунтів стерлінгів на їх рахунках.

Сам Данилюк у соцмережах стверджує, що був гендиректором та власником компаній із 2007 до 2010 року, поки не переїхав до України. Потім повноваження склав, а частки у власності позбувся.

Зв’язатися із новообраним керівником Мінфіну нам не вдалося.

Співрозмовники характеризують Данилюка стримано позитивно, відзначаючи високий рівень професіоналізму. “Я його знаю як економіста, який готував системні проекти і який розуміється на керуванні реформою”, – каже Роман Шпек. І додає, що для реформатора важливі не особистісні риси як людини чи економіста, а його здатність підвищити інституційну спроможність відомства – і зробити це швидко.

І саме тут, на думку заступника голови Одеської облдержадміністрації Саші Боровика, може чаїтися небезпека. Данилюк – перфекціоніст, і його принцип ‘‘десять разів міряй’’ у час, коли потрібні швидкі та рішучі дії, може зашкодити справі.

“Коли ми готували Одеський пакет реформ, то намагалися зробити це дуже швидко, як робили це в Грузії. Але його [Данилюка] позиція була – робити досконало. А перфекціонізм наразі не на часі”, – впевнений Боровик.

Сумнівається заступник Саакашвілі й у тому, що Данилюк як керівник Мінфіну буде здатен протидіяти натиску на відомство зі сторони. “Реформатор – це не тільки ідеї та команда. За реформи треба воювати. Наша команда намагається робити реформи, і нас постійно блокують. Ми одразу вступили у політичну боротьбу. А чи чутно, щоб він зайняв якусь політичну позицію? Я в ньому не бачу гравця, спроможного прийняти виклик”, – каже заступник голови ОДА.

З іншого боку, за словами Боровика, Данилюк досить прогресивний і ліберальний у своїх поглядах щодо необхідних для структурних реформ кроків, і його погляди щодо траєкторії руху мало відрізняються від напрямку, який бачить команда Саакашвілі.

Нового міністра фінансів в Україні обрали у той час, коли чинний міністр Наталія Яресько відбула на кілька днів до США. У Вашингтоні проходять щорічні Весняні зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку.

За словами заступника міністра фінансів з питань європейської інтеграції Артема Шевальова, Яресько мала провести переговори щодо низки робочих питань не тільки з МВФ, але й зі Світовим банком та Міжнародною фінансовою корпорацією. Від усіх згаданих організацій Україна чекає фінансової допомоги. “За результатами голосування [щодо відставки Яресько і призначення Данилюка] я не впевнений, як буде далі наша програма виглядати [і сприйматися]”, – каже Шевальов.

Нагадаємо, Яресько погоджувалася продовжувати роботу в Кабміні та навіть очолити його за умови, що їй дадуть можливість сформувати технократичний уряд, до якого замість політиків увійдуть професіонали з ринку.

Жодних нових ідей, на думку Шпека, новій команді Мінфіну вигадувати не доведеться – усе, за що взялася Яресько, просто потрібно довести до логічного завершення. Головне, за його словами, щоб продовжувалися структурні реформи у інших міністерствах, без яких Мінфін втілити усі свої завдання не зможе.

Одночасно команда Мінфіну в змозі посилити вплив відомства на реформу всього державного апарату. “Міністр фінансів – це дуже сильна позиція. На жаль, Наталія Яресько не використовувала її потенціал на повну, бо дуже багато часу проводила у переговорах із МВФ. А з цієї позиції практично можна диктувати кроки для всіх напрямків реформ”, – розмірковує Боровик. Міністр, наприклад, здатний вплинути на скорочення витрат державних коштів іншими міністерствами.

“Я не думаю, що завдання будуть якісь нові перед Мінфіном, бо за оруди Яресько були поставлені правильні завдання: і боротьба з корупцією, і переформатування державної фіскальної служби, перетворення її на справжній сервісний орган, і боротьба з корупцією на митниці, і максимальна відкритість роботи Мінфіну. Я переконана, що всі ці завдання залишаться”, – каже заступник міністра фінансів Олена Макеєва.

Наразі ж першочерговим завданням буде перенаправити повторно всі розроблені Мінфіном законопроекти, які депутати не встигли проголосувати. Чинним законодавством передбачено, що після відставки Кабміну всі законопроекти, які не були проголосовані у першому читанні, знову надсилаються на узгодження у всі інстанції.

“Усі закони підуть на переузгодження. Абсолютно всі закони, наші європейські закони, в межах наших зобов’язань, не були ухвалені в першому читанні. І закон про бухгалтерський облік, і закон про аудиторську діяльність, і закон про уповноважених економічних операторів, які вже затверджені Європейською комісією, і Податковий кодекс”, – констатує Макеєва.

Повторне узгодження цих законопроектів може тривати чимало часу, особливо якщо депутати вирішать торгуватися та лобіювати інтереси окремих бізнес-структур.

Правда України

Правда України