“Авто за три копійки”: Феномен заниження вартості майна в деклараціях українських чиновників.
Останнім часом #Реєстр #декларацій чиновників все частіше стає не просто документом фінансового контролю, а й джерелом гучних скандалів, що розкривають чудернацькі “фінансові дива” української бюрократії. Справа, коли чоловік заступниці міністра енергетики Ольги #Юхимчук придбав автомобіль Tesla Model 3 лише за 10 000 гривень, стала черговим, але далеко не єдиним, підтвердженням системної проблеми: заниження вартості набутого майна та приховування реальних витрат.
Казус із “супервигідною” Tesla
Згідно з інформацією, опублікованою у відкритих джерелах, чоловік Ольги Юхимчук придбав електромобіль Tesla Model 3 2022 року випуску за суму, що еквівалентна вартості вживаного старого мобільного телефону, а не сучасного преміального авто. Сама чиновниця пояснила, що лише виконала свій обов’язок, вказавши у декларації офіційно зафіксовану суму. Проте, ринкова вартість такого автомобіля, навіть з урахуванням пошкоджень, є незрівнянно вищою.
Цей кричущий розрив між задекларованою та реальною ціною викликає цілком логічні запитання:
Який справжній фінансовий механізм стоїть за такою “знижкою”?
Чи не є ця “символічна” ціна прихованим подарунком, неправомірною вигодою або спробою легалізувати кошти невідомого походження?
Системна практика “дешевих” автомобілів. Випадок із Tesla – це лише верхівка айсберга. Журналістські розслідування та аналіз даних Національного агентства з питань запобігання корупції (#НАЗК) свідчать, що подібна практика набула масового характеру серед українських посадовців, депутатів та правоохоронців:
Народний депутат Максим #Соколов у жовтні 2022 року придбав Toyota Highlander Hybrid 2022 року випуску також лише за 10 тис. грн (приблизно у 200 разів дешевше за реальну вартість), пояснюючи це “суттєвими пошкодженнями”.
Дружина голови #Стрийської районної ради у 2023 році придбала Honda M-NV 2022 року випуску, задекларувавши її вартість як 10 тис. грн (близько $275 на момент набуття).
Депутат #Обухівської міської ради задекларувала, що член її сім’ї придбав Toyota Camry 2017 року випуску всього за 10 тис. грн.
Усі ці випадки об’єднує одна спільна риса: заниження ціни в десятки, а то й у сотні разів порівняно з ринковою. Чиновники найчастіше пояснюють це значними пошкодженнями авто, придбанням на аукціонах або наявністю родинних зв’язків з продавцем.
Позиція НАЗК: Національне агентство з питань запобігання корупції визнає цю тенденцію. В Агентстві підкреслюють, що придбання активу у третіх осіб без об’єктивних причин для заниження ринкової ціни може свідчити про прихований подарунок, неправомірну вигоду або необґрунтований актив (приховування реальних витрат через неможливість підтвердити джерела походження коштів). У разі виявлення необґрунтованих активів НАЗК орієнтуватиметься на ринкову вартість, а не на задекларовану оцінку.
Наслідки та виклики для держави.
Такі маніпуляції з деклараціями підривають довіру до системи фінансового #контролю та антикорупційних органів.
Приховування незаконного збагачення: Символічна ціна може бути зручним способом легалізації коштів, отриманих нечесним шляхом, або замаскованим #хабарем.
Ухилення від #податків: Заниження вартості майна зменшує базу оподаткування (наприклад, “податок на розкіш”).
Імітація контролю: Якщо НАЗК не проводить повну перевірку і не вимагає детальних підтверджувальних документів (експертні висновки про ступінь пошкоджень, фіксація ремонту), механізм декларування стає неефективним.
Ситуація вимагає від антикорупційних органів, зокрема НАЗК, більш ретельного та публічного контролю за такими “підозріло вигідними” угодами. #Громадянське #суспільство та #журналісти вже виконують свою роль, виявляючи факти. Тепер черга за державою – перетворити ці факти на юридичні наслідки, інакше декларації залишаться лише паперовою ширмою, що прикриває реальне багатство чиновників.
Ставте like і підписуйтесь:
що скажете панове?